Належить до родини Камкової. Великий морський птах, з великою головою і гусячим, клиноподібної форми дзьобом. Довжина тіла до 70 см, розмах крил до 106 см, маса тіла 1,8–2,9 кг. У самця шия, спина і верхні покривні пера крил – білі, нижня частина спини і черевце чорні; махові і стернові пера буро-чорні. Самки сірі.
Ареал поширення її надзвичайно великий і охоплює всю північ землі; у дуже суворі зими гага наважується кочувати в інші місця і переселяється до Північного моря чи навіть до Атлантичного океану.
Гага – справжній морський птах. Вона швидко плаває і пірнає на значну глибину; за словами Гольбеля, вона до 6 хвилин може залишатися під водою.
Годується переважно молюсками, яких добувають з дна моря. Крім того, ловить ракоподібних, голкошкірих та інших морських безхребетних. Зрідка їсть рибу. Коли вдається, харчується рослинними кормами, які знаходить на узбережжі,– водоростями, ягодами, насінням і листям трав.
Гаги висиджують лише досить пізньої пори року, звичайно в червні або липні. Для цього вони збираються навколо маленьких островів; парочки відділяються від зграї і, перевалюючись з боку на бік, рушають на суходіл, щоб відшукати підхоже для гнізда місце. Там, де людина піклується про їх розмноження, вона вже заздалегідь робить різні приготування, влаштовуючи різні притулки, в яких птахи могли б сховатися. Спершу самець незмінно супроводжує самку в усіх її мандрах і охороняє гніздо, поки самка несеться; але після закінчення кладки покидає подругу і летить у море, щоб приєднатися до решти самців.
Саме гніздо гаги звивають дуже недбало з тонкого хмизу, трави або соломи, та зате густо вистилають пухом. Кладка складається з 6–8 яєць. Якщо самку не турбувати, то вона щоранку залишає гніздо, дбайливо прикривши яйця пухом, і летить у море добувати їжу. Після закінчення 25–26 днів вилуплюються пташенята, які з першого ж дня свого життя швидко плавають, пірнають і досить добре, принаймні краще від матері, бігають. А взагалі у гаги дуже помітний потяг до материнських обов’язків: самки, що висиджують одна біля одної, нерідко крадуть сусідські яйця, і якщо об’єднуються разом, то беззаперечно ділять між собою турботи про виховання дітей.
Звичайна гага на берег виходить тільки для розмноження. На суходолі птах рухається дуже незграбно, перевалюючись з боку на бік. У повітрі здається дуже неповороткою і важкою. Добре плаває навіть при сильному хвилюванні і чудово пірнає на глибину до 20 м, використовуючи для пересування під водою крила.
Коли говорять про звичайну гагу, найчастіше згадують дуже легкий і теплий гагачий пух, який широко використовується для набивання подушок, ковдр і теплого одягу мешканців Півночі, альпіністів і космонавтів. Своїми якостями: низькою теплопровідністю, еластичністю і малою вагою, цей пух перевершує аналогічний пух будь-якого іншого пернатого. Багато північних країн збирають і обробляють пух, але першою в цьому промислі традиційно вважається Ісландія.
Хоча гаги і є одним з найголовніших багатств Далекої Півночі, та все ж їх далеко не скрізь бережуть, як належить. У Норвегії розумні власники «гагачих острівців» відбирають у птахів, що там гніздяться, кілька яєць, і тим змушують їх покласти більшу кількість, ніж звичайно; потім чекають, коли закінчиться час висиджування, і лише тоді збирають пух. Але не так роблять у Лапландії, Ісландії, на Шпіцбергені і в Гренландії: тут не жаліють ані птахів, ані яєць.
