Церква передписувала поститися, тобто не вживати їжу тваринного походження протягом певного часу. Найтривалішим був Великий піст – сім тижнів від Масляної до Великодня. Перший день цього посту в деяких місцевостях називався полоскозубом – селяни збиралися в шинку, щоб «виполоскати» із зубів скоромне. З прісного тіста цього дня пекли коржі-«жиляники». Називалися вони так, тому що в перший понеділок посту деякі намагалися зовсім не їсти, від чого у них «тягнуло» жили.
За тиждень після Трійці починався Петрів піст, який тягнувся до Петрового дня. Від першого Спаса – суворий двотижневий Успенський піст (Спасівка). Різдвяний, або Пилипівський піст (Пилипівка) тривав сорок днів – від дня святого Пилипа до Різдва. Крім того, у м’ясоїд слід було поститися у середу та п’ятницю. Отже, на піст припадало десь 27–28 тижнів, що складало близько половини календарного року.
