Міжнародна команда планетологів та геологів з Китаю, США та Німеччини виявила у зразках з Енцелада нові докази знаходження океану під крижаною кіркою на його поверхні.
Супутник Сатурна, за словами вчених, має бути багатим на ключовий будівельний елемент для життя – розчинений фосфор. Його може бути там більше, ніж у морях сучасної Землі, що робить воду Енцелада придатною для живих істот.
Одне з найбільших відкриттів у вивченні космосу за останню чверть століття – те, що у Сонячній системі існує чимало світів з океанами під поверхневим шаром льоду. Серед них «заморожені» супутники гігантських планет: Енцелад, Титан, Європа. І такі далекі небесні тіла, як Плутон. На відміну від Землі, їм не обов'язково бути ближче до Сонця, щоб підтримувати температуру та рідку воду своїх морів на поверхні.
Тепер планетологи зосередили увагу на пошуку так званих будівельних блоків життя, у тому числі фосфору, органічних молекул, аміаку, сірковмісних сполук, а також хімічної енергії для підтримки життя – на такій живуть організми під льодовиками у Гренландії та Антарктиді.
Фосфати необхідні для створення ДНК і РНК, молекул носіїв енергії, клітинних мембран, кісткових тканин у хребетних і навіть мікробіома морського планктону.
Проте попередні дослідження вказували на брак фосфору в океані Енцелада – одного з найперспективніших світів для фахівців, які шукають інопланетне життя. У 2005 році до нього було запущено міжпланетний зонд Кассіні, який знайшов на ньому рідку воду під поверхнею – був відкритий шлейф, що «фонтанує» на південному полюсі супутника. Коли він викинув «бризки» льоду та пари в космос, апарат зібрав їх для аналізу.
На основі даних Кассіні команда розробила найдокладнішу на сьогодні геохімічну модель океану та морського дна на Енцеладі. Вчені показали, як мінерали розчиняються у водах супутника.
«Для астробіології це означає, що ми можемо бути впевненішими, ніж раніше, у тому, що океан Енцеладу придатний для життя», – доктор Крістофер Гляйн, вчений із Південно-Західного науково-дослідного інституту.
Автори відзначають, що наявність біонеобхідного фосфору ще потрібно підтвердити безпосередньо – не лише теоретично, а й практично. А для цього потрібно повернутися на Енцелад.