Ім’я городового отамана Лавріна Капусти з’являється в Реєстрі Війська Запорозького з 1649 року. Тоді він належав до Осавульського куреня Чигиринського полку – елітного підрозділу найдобірнішої військової частини. У цьому ж реєстрі згадуються також Василь і Пархом Капустенки – цілком можливо, що це були сини отамана.
Лаврін Капуста відав будівництвом нових та ремонтом старих замкових укріплень, розташуванням іноземних делегацій, організацією особистої безпеки гетьмана Хмельницького. До того ж він виконував численні «делікатні» доручення. Деякі дослідники минулого вважають, що городовий отаман Капуста також керував розвідкою та контррозвідкою козацького війська. Обдарований полководець, дипломат, розвідник, господарник, він зостався «темною конячкою» української історії. Насправді, й гетьман, і його правиця Лаврін були варті один одного.
Капуста, як можна пересвідчитися з його діяльності, отримав неабияку освіту, але у якому з освітніх закладів він навчався, невідомо. До нашого часу збереглися тільки згадки про те, що чи батько, чи якийсь близький родич Лавріна значився у списках студентів Болонського університету. Можливо, відповідно до традицій того часу, у всесвітньо відомому університеті навчалась ціла династія «Капуст з Галичини».
Ось чому полковник Капуста легко погодився на зниження у званні й став городовим отаманом Суботова – міста, де була розташована гетьманська резиденція. При цьому він отримав надзвичайно широкі повноваження й узяв на себе піклування про безпеку гетьмана, якого переслідували постійні змови і зради в найближчому оточенні. Капуста міг, навіть не зважаючи на дипломатичну недоторканість, затримувати кожну підозрілу особу, навіть якщо вона була послом іноземної держави.
Таємні доручення «батька Хмеля» городовий отаман також виконував постійно. Саме він приніс гетьманові звістку про те, що Земський Собор у Москві ухвалив рішення про майбутнє підданство України. Останнє ж дипломатичне та, мабуть, розвідувальне доручення суботівський отаман виконав у Стамбулі у квітні-травні 1657 року. А через кілька місяців Хмельницький пішов із життя.
Після цього прізвище Лавріна Капусти з історичних документів просто зникло.
На початку Визвольної війни Лаврін Капуста був у підпорядкуванні в наказного гетьмана Барабаша. У жовтні 1648року полковник очолював корпус під Львовом і здійснив похід на Городок, знищивши там шляхетську заставу, та під Перемишль. Якщо відомості про походження роду Хмельницьких із Перемишльської землі є правдивими, гетьман і городовий отаман могли бути знайомими ще за часів навчання в єзуїтському колегіумі у Львові, а їхні батьки мали знати одне одного ще раніше. Може тому між Хмельницьким і Капустою панувала повна довіра.