Археологи на півдні Туреччини знайшли оригінальне місце поховання самого Санта-Клауса, більше відомого у нас як Святий Миколай, але якого також називають і Святий Нік, і Кріс Крінгл.
Хоча дослідники вже знали, що тіло святого було поховано в церкві четвертого століття нашої ери в турецькій провінції Анталія, його останки були вкрадені приблизно через 700 років після його смерті, тому конкретне місце, де він був спочатку похований, було загадкою.
Тепер підказки, зібрані під час нових розкопок цієї церкви, включаючи схожість церковної будівлі з церквою Гробу Господнього в Єрусалимі та розміщення фрески із зображенням Ісуса, натякають на те, де саме, ймовірно, було поховано тіло святого Ніка.
Сучасне місто Демре, розташоване на південному узбережжі Туреччини, може похвалитися церквою Святого Миколая, побудованою в 520 р. н. е. популярне християнське місце паломництва після смерті та поховання Святого Миколая в 343 році нашої ери.
Про життя Ніколаса відомо дуже мало, але ходять легенди – кажуть, що він врятував трьох дівчат від проституції, зрубав одержиме бісом дерево, воскресив трьох убитих дітей, маринованих у розсолі, і потрапив у кулачний бій під час Першого Нікейського собору в 325 році нашої ери. І, звісно, кажуть, що Миколай часто анонімно роздавав свої успадковані багатства бідним, що зрештою призвело до легенди про Святого Ніку як Санта-Клауса.
На жаль, у 1087 році нашої ери «деякі мудрі та видатні люди з Барі (Італія)… разом обговорювали, як вони могли б забрати з міста Міри… тіло найблаженнішого сповідника Христа, Миколая», згідно з тогочасним рукописом, перекладеним з латини пізнім медієвістом Чарльзом В. Джонсом. Їхнім планом було «розламати підлогу церкви і винести святе тіло». Групі це вдалося, вивізши більшість скелетних останків Святого Миколая, залишивши лише кілька кісток і зламаний саркофаг у Мирі.
Незважаючи на це осквернення, сама церква Святого Миколая в Демрі збереглася понад тисячоліття, а археологічні розкопки почалися наприкінці 20 століття. Завдяки цій роботі дослідники виявили фундамент найдавнішої церкви, вкритий багатьма футами піску та мулу, з «підлогою, на яку ступали ноги Святого Миколая».
