Довгий час дослідники вважали, що кинджали бронзової доби використовувалися як символи ідентичності та статусу для людей, які жили 6000 років тому. Тепер нове дослідження показує, що кинджали були не просто символами - ними обробляли туші тварин.
Могили з кинджалами всередині з'явилися близько 6000 років тому спочатку в Центральній Європі, а потім поширилися і по всій Європі. Довгий час археологи не могли встановити, чи використовувалися ці кинджали за прямим призначенням або мали лише символічне значення. Проблема в тому, що методи, які використовуються для аналізу інших матеріалів, таких як кераміка та камінь, на наявність залишків не працюють для мідних сплавів.
Новий підхід
У новому дослідженні, опублікованому в журналі Scientific Reports, вчені з Ньюкаслського університету знайшли новий похід до аналізу. Вони застосували її до 10 кинджалів, знайдених у Прагатто, Італія, у 2017 році.
Спочатку леза пофарбували розчином Picro-Sirius Red (PSR), а потім розглянули їх за допомогою оптичного, цифрового та скануючого мікроскопів. Об'єднавши отриману інформацію, вчені виявили, що кинджали, ймовірно, використовувалися для розрізання тканин тварин, включаючи кістки, м'язи, сухожилля та шкіру.
Дослідники вважають, що кинджали використовувалися для вбивства худоби та оброблення її туш, зокрема для вирізування м'яса з кісток. Вони навіть перевірили цю гіпотезу на практиці: замовили ідентичні кинджали у сучасних ковалів та продемонстрували, що вони підходять для цієї ролі.
Оскільки ці знаряддя часто знаходили у багатих чоловічих похованнях, раніше вчені припускали, що вони були виключно церемоніальними предметами. Вважалося, що ними визначали особу та статус померлого.
Тепер дослідникам вдалося не тільки спростувати цю теорію, а й знайти новий спосіб аналізу мідних сплавів, який можна буде застосувати і до інших інструментів та зброї того часу.