Будь-яка форма життя виникає, розвивається певний час і врешті-решт відмирає, даючи можливість новим видам народжуватися, удосконалюватися і зникати. Це – безперервний цикл, і багато вчених вважають, що всі види (зокрема і людство) рано чи пізно приречені на вимирання. Вимираючі види звільнюють середовище проживання, і порожні простори готові прийняти нові види, яким доведеться пристосовуватися й виживати. Навіть якщо в цьому середовищі нема ніяких суперників, види мають змінюватися, для того щоб конкурувати один із одним. Наведемо кілька прикладів...
♦ Моря і океани служили середовищем проживання для плезіозаврів мезозойської ери, а сьогодні – для морських ссавців, таких як косатки, що полюють на риб, кашалоти, які віддають перевагу кальмарам. Порівняно з плезіозаврами у китів відсутні задні кінцівки, які гальмували рух, а їхні передні кінцівки перетворилися на плавники, що допомагають утримувати рівновагу. Хвіст виконує єдине завдання – штовхати тіло вперед.
♦ Можна порівняти спосіб життя вимерлих іхтіозаврів і сучасних дельфінів. Але, попри велику зовнішню схожість, не можна забувати, що іхтіозаври були рептиліями, а дельфіни – це ссавці.
♦ Давно зникли літаючі рептилії, надавши простір іншим хребетним, що вміють літати, таким як кажани і птахи.
Кажани належать до групи ссавців, які пристосувалися до польотів. У них у всіх є «руки», які вдосконалилися настільки, що перетворилися на перетинчасті крила.
