Енн Клірі, професор когнітивної психології з Державного університету Колорадо (США), перевірила одну із гіпотез походження ефекту дежавю. Результатами вона поділилася у статті, розміщеній у The Conversation.
У мережі пропонують наступне визначення:
«Дежавю – психічний стан, при якому людина може відчувати, що колись уже була в подібній ситуації чи місці, але, відчуваючи таке почуття, незалежно від її сили зазвичай не може пов'язати цей спогад із конкретним моментом минулого».
У матеріалі видання йдеться, що подібне відчуття зазнавали близько двох третин людей у певні моменти життя. При цьому найбільш поширений ефект, при якому «спогади» поєднуються саме з певним місцем або сцени, яка там відбулася.
Клірі разом із колегами вирішила вивчити гіпотезу, що це відчуття виникає (переважно) за просторових подібностей поточної сцени та сцени з пам'яті людини, докладніше. Для цього експерти використовували інструменти віртуальної реальності, як би «поміщаючи» випробуваних у простори, в яких вони насправді не були. Але планування подібних приміщень (включаючи розміщення звичних в ужитку предметів) було стандартизовано.
Результати експерименту підтвердили: люди частіше відчувають дежавю, коли в одній сцені елементи розташовуються так само, як у попередній, яку продемонстрували їм заздалегідь.
